Уявімо собі світ тридцять років тому, коли на ринок лише виходили перші текстові редактори та електронні таблиці. Їхня обіцянка здавалася революційною: ми всі будемо витрачати значно менше часу на рутину - писати документи, рахувати числа, готувати презентації. Минуло три десятиліття, і ця обіцянка справдилася лише частково. Так, ми більше не рахуємо вручну, але документи стали значно довшими, презентації об’ємнішими, а обсяг даних для прийняття рішень зріс у сотні разів. Тож ми працюємо не менше, а більше.

Сьогодні на нас чекає нова хвиля продуктивності - генеративний штучний інтелект. Його інтеграція в бізнес-процеси змінює саме ядро того, як ми працюємо, приймаємо рішення і комунікуємо з клієнтами. Постає ключове питання: як нам використати цю можливість правильно?

Маркетинг - дна з функцій, яка відчуває вплив найбільше. Дослідження показують, що продуктивність у цій сфері може зрости на 40–50 відсотків. Але чи означає це, що маркетологи працюватимуть менше? Малоймовірно. Насправді вони створюватимуть ще більше контенту, ще більше ідей. І це має як позитивний, так і небезпечний бік.

З одного боку, ми отримаємо персоналізований досвід. Листи від улюблених брендів виглядатимуть так, ніби їх створили спеціально для кожного з нас. Продукти, образи, навіть стиль комунікації - усе буде підлаштоване під індивідуальні вподобання. Це звучить як ідеальний сценарій для споживача.

Але водночас існує ризик контентного перевантаження. Уявіть, що персоналізованого контенту стає не менше, а в рази більше, і він всюди виглядає однаково. Генеративні моделі вчаться на вже існуючих даних, а це зменшує різноманітність результатів. У результаті маркетинг втрачає унікальність, бренди стають схожими одне на одного, а справжня інновація гальмується.

Що ж робити бізнесу? Необхідно розвивати так званий “лівий AI-мозок” - тобто інтегрувати в маркетинг команди спеціалістів із даних, інженерів і аналітиків, які зможуть створювати та використовувати прогностичні інструменти. Такі інструменти допоможуть не лише аналізувати ефективність кампаній, а й передбачати поведінку споживачів, обирати найбільш вдалі зв’язки між продуктами й аудиторією, бачити закономірності, які раніше залишалися прихованими.

Проте цього недостатньо. Якщо організація зосередиться лише на даних і алгоритмах, вона ризикує втратити іншу половину - творчий, “правий мозок”. Адже саме завдяки людській уяві з’являються проривні ідеї, нові продукти й сміливі концепції. Дослідження показують, що надмірна залежність від генеративного ШІ знижує різноманітність ідей майже на половину. Це означає, що без людей-новаторів компанія поступово втрачає свою унікальність.

Тому сучасний маркетинг має базуватися на балансі. Організації повинні інвестувати у дві категорії талантів: у спеціалістів, які здатні працювати з даними та розвивати AI-рішення, і у справжніх креативних новаторів, які не бояться мислити нестандартно та ставити під сумнів очевидне. Перших треба навчати використовувати штучний інтелект як інструмент, других - берегти від спокуси віддавати свої найсильніші якості алгоритмам.

У підсумку кожен маркетолог має зробити вибір: у якій сфері він буде сильним. Якщо ви креативні, розвивайте цю здатність і використовуйте ШІ як джерело натхнення, а не як заміну власних ідей. Якщо вам ближчі дані й аналітика, поглиблюйте технічні навички й будуйте кар’єру на зростанні експертизи в AI. Майбутнє маркетингу потребує обох типів мислення - і тільки їхній союз здатний забезпечити справжній прорив.


Тридцять років тому перші текстові редактори обіцяли зменшити обсяг рутинної роботи, але сьогодні ми працюємо більше через зростання обсягів даних. Генеративний штучний інтелект пропонує новий рівень продуктивності, змінюючи бізнес-процеси та комунікацію. Маркетинг, який найбільше відчуває вплив ШІ, стоїть перед вибором між персоналізацією та ризиком втрати унікальності через контентне перевантаження.

Маркетинг у добу штучного інтелекту: як не втратити ідентичність

Знайдіть статтю за темою наSpotlib🔎